Makhauser's

Перш за все, треба пам’ятати імена та вчинки. Імена та вчинки тих людей, які загинули на Майдані за цей тиждень.

Я не буду вдаватися в аналіз діяльності пари чобіт - влади та опозиції, багато чого було сказано, винні у всьому усі. Не знаю, коли точно усе почалося. З шапки взимку, 1991 року, Помаранчевої, виборів 2010 року, цілування дупи Путіна, Майданом, який скликав Мустафа, звіриних вчинків "брехкуту" чи першого падіння пам’ятнику наїзнику броньовиків (до речі, історичний монумент, адже з натури, дарма розкололи, можна було у Межигір’ї поставити, проте ладно). А може й почалося з перших смертей у центрі Києва. Важко сказати та сприймати те, що сотню людей (на жаль, певно, що більше) було вбито заради досягнення того, що ми маємо зараз.

І коли росіяни пишаються тим, що вони завоювали багацько золота ногами та тілами американця, корейця та українки, Україна ж, стискаючи серце, пишається тим, що зеківські методи не пройшли. Адже в’язниця - не КДБ, як не крути.

У зв’язку з тим, що Вітьок відкрив для людей своє Межигір’я, я відкриваю на невизначений термін доступ до того, що вже написав та опублікував. Безкоштовно, проте у форматі PDF, щоб дерева не страждали. Їх й так вже спаплюжили майданчики для гелікоптера та хатинки біля Києва.

Отже, шановні. Тримайте у свою колекцію: