I: Приховані мідіхлоріани
Починати треба хронологічно. Звичайно, цей епізод для мене був не першим, проте саме він повертає до малого Дартика, розповідаючи про те, з чого почався його шлях.
Особисто мені цей фільм ще більш-менш подобається, якщо казати про нову трилогію. Тут ще зелений магістр Йода - лялька, а не комп'ютерна модель, тут є доволі крутий та харизматичний персонаж Дарт Мол та й Портман тут виглядає непогано. Не дотягуючи до героїні Фішер з оригінальної трилогії, але непогано.
Не роблячи ніяких спойлерів, хоча ви, хочеться вірити, все ж дивилися вже ці фільми, хочу сказати, що у фільмі одночасно поєднали непогану дуель наприкінці, доволі цікаві з точки зору глядача гонки (на основі яких зробили дуже й дуже непогану гру), але також додали балаканину, кількох персонажів, які доволі сильно деяких фанатів дратують (а мені якось нормально), тупе правило 2 ситхів (або ситів, як хочете, далі буду вживати слово "ситх") та про мікроби, які визначають ступінь чутливості до Сили. До Сили, яка стала для декого цілковито окремою та незалежною релігією. Мідіхлоріани, курва їх.
Вперше я побачив цей епізод на VHS-касеті у ті часи, коли Джордж Лукас ще не так сильно зіпсував та зґвалтував оригінальну трилогію "режисерськими доробками". Там був одноголосий переклад, з великими затримками.
Цей епізод отримує від мене 6 Квай-Гонів з 10 можливих.
Коментарі (0):