Makhauser's

 personal blog

Харків. Чи можна прожити у місті з мінімумом затрат?

Вітаю, світе! Почну історію писати в Києві (та й закінчу її тут), вона пов’язана саме із грошовою стороною поїздки. Я спробую довести, що бюджетний вікенд можливий (хоча тут у мене не чистий вікенд, вся субота та більшість п’ятниці). Отже, ми починаємо

Залізничні каси. На бульварі Шевченка черга невелика. Хоча й ту касу, яку я обрав для себе першою, “охороняла” доволі апатична дівчина. Але в іншій касі все сталося швидко. Два квитки. Якщо Ви бажаєте бюджетного варіанту, скажімо, як я, то раджу обрати плацкартний вагон. Звичайна ціна не перевищує 90, а то й 70 гривень, із пільговою знижкою — сумарна вартість така. Отже, скажімо, що середня ціна на квитки — 150 гривень в обидва боки (для киян). Потяг пізній (чи ранній, це вже як глянути), відходить близько третьої ночі з Києва, але мені підійшов.

Також треба обрати місце, де можна ночувати чи щось таке зробити. У місті багато гарних закладів, я особисто попередньо обрав собі “Добрый отель”, що на Московькому проспекті. Потім я раптово дізнався, що готель знаходиться недалеко від одного із найнебезпечніших районів України, поступаючись таким гігантам, як Борщагівка у Києві чи Сихів у Львові. Звичайно, цей список був суб’єктивними, але ж цікаво, лисого дідька. Ніч там коштує в середньому 200 гривень (можна обрати такий же варіант недалеко від вокзалу чи на Салтівці, але там нема WiFi). За 200 гривень будемо мати й кухню (базовий набір є усюди). Отже, тут ми запишемо ще 200 гривень, адже потреби — це річ індивідуальна. Сумарно вже виходить 350 гривень. (максимальна ціна). Мені ж дістався набір більш мінімальний (180 гривень): ліжко, телевізор, електрочайник, душова кабіна та унітаз із дзеркалом. WiFi був, досить нормальна швидкість, але буває й краще.

Метро тут відрізняється від київського, як мінімум тим, що нема кас. Всі білети купуються в автоматах по 1 штуці, можна купити електрону картку (ціна питання — 10 гривень, ті ж 7 гривень за пластик (як і у Києві) + 3 гривні на рахунок). Проїзд коштує 2 гривні, і все ж варто користуватися цим транспортом: швидко, надійно та не так і багато людей.

Попоїсти можна там, де тільки забажає душа. Пузата Хата, McDonalds тощо. Оберіть на свій смак. Адміністратор запропонував “кафе снизу”, де за 25 гривень для мешканців готелю подають повний комплексний обід.

Що я можу сказати? Місто чудове, люди тут привітні та нормальні. Хтось каже, і з чим я дуже погоджуюсь, що Львів треба відвідувати довгий час та багато разів. Те ж саме можна сказати й про Харків. Рекомендую відвідати. Наступного разу я все ж оберу інший готель, так, перевірити ті умови. Хоча не знаю, чи відрізнятися будуть вони, чи ні.

Отже, за 400-500 гривень можна спокійно провести вихідні у першій столиці, що раджу спробувати. Також запрошую до Києва, хоча там все ж трошки інші масштаби, ціни та й інше. Пам’ятайте, Україна — це цікаво.




Прокоментуйте!