Makhauser's

 personal blog

Пошук роботи. Частина 15. Відбій і дівоче прізвище

Бувало у вас колись таке? Вам пропонують пройти співбесіду. Ви дивитесь по мапі де той офіс знаходиться. Ви шукаєте найліпший та найбільш дешевий метод, щоб дістатися цілі. Чекаєте на транспорт на зупинці. Чекаєте... Чекаєте... І він нарешті з'являється на горизонті і везе на нову співбесіду. Ось і в мене так було!

Сівши на потрібний мені трамвай, я приєднався до спеціальної касти пасажирів, які їхали своєю дорогою у тому ж напрямку, що й ваш покірний слуга. Я їхав, міркував на сенсом буття, дивився на талончик. А може то саме він, той щасливий, у якого сума перших трьох цифр рівна сумі останніх трьох? Чесно, вже не пам'ятаю, там було щось більш цікаве на згадку.

Проїхавши з 12 зупинок, або й більше, я опинився на якійсь рандомній вулиці з рандомними людьми та рандомними світлофорами. Маневруючи поміж цього рандому, я знайшов ту будівлю, у якій мусила була пройти співбесіда.

Приїхавши раніше терміну (ага, знову), я помітив, що поруч можна зробити МРТ чи навіть знайти десь там головний офіс одного величезного хостинґу. Не буду казати якого, але ясна річ, що не ZZZ.com.ua, бо цьому хостинґу не завадив би постійний офіс невеличкого об'єму трьома метрами нижче рівна землі.

Зачекавши трохи, набрав дівчинку. Вона слухавку не взяла. Ну, із ким не буває, може, не почула. Після цього я подзвонив ще раз, але зіштовхнувся з тим, що дівчинка дуже швидко відбила дзвінок.

Я зачекав ще трохи. Ну, може сама передзвонити захотіла, спілкувалася з іншим кандидатом або ж й міркувала про буденність сутності буття, але дзвінка зворотнього так і не отримав. І сам вирішив не дзвонити, хай собі п'є воду, наданням якої для людей (у кулерах) займається фірма, у якій вона працює, і не хворіє.

Перейти до змісту

<- Назад || Вперед ->




Прокоментуйте!